=МАРУШКА=

Гора Марушка перед містом,
Старенька липа ше цвіте,
Гудуть там бджоли тихим свистом,
У час коли весна прийде.

Стара легенда повідає,
В містечку дівчина жила,
Вродлива,добра,шаноблива,
До всіх привітлива була.

У місті кожен її знає,
Усім вона допомогА,
І кликали її Маруся,
Дівча то було,..--сирота.....

Життя її було суворим,
Впізнала кривду і біду,
Але була весела й щира,
ВстрічА шістнадцяту весну.

Ліцей відкрили в тому місті,
Прибула школярів юрба,
Вивчати матику й природу,
Й столярні всі оті діла.

Вони зустрілись випадково,
Прекрасним вечором весни,
Довкіль все пахло так чудово,
Тим свіжим подихом любви.

В її бездонних синіх очіх,
В котрі так ніжно заглядав,
Венеру бачив, і Амура,
І всіх -св ятих -яких не знав.

Війнуло подихом кохання,
Чомусь так бракло гарних слів,
Стояли довго до світання,
І соловей їм пісню пів(співав).

Він обіцяв її любити,
І гарні квіти дарував,
І щиро люди дивувались,
Як палко він її кохав.

Що вечора вони встрічались,
На місці де стоїть гора,
І там вона йому віддалась,
Повірила в його слова.

Та...стались зміни випадкові,
Його у армію взяли,
На тому місці де встрічались,
Разом деревце посади(ли).

Ворожа куля його вбила,
На груди впала голова,
На місці де вони кохались,
Собі життя візьме дівча!!!

30.07.2019 року.--01.08.2019 дописано. s.v.r.